Хто підпалює міста Європи?

Останньої суботи жовтня в берлінському районі Prenzlauer Berg летіли пляшки, піротехніка та яйця, а на франкфуртській торговій вулиці Zeil грабували крамниці. Хвиля молодіжних протестів, що почалася у Франції, тепер дійшла до Німеччини, а слідом за нею прийшли й молодіжні заворушення. Питання, хто підливає масла у вогонь, цілком слушне. Тільки відповідь на нього не така проста, як хотілося б багатьом.

Варто коротко нагадати хронологію, бо хвиля поширювалася швидко. Як показали попередні аналітичні матеріали Innohub, уже на вулицях Парижа рахунок ліг на бізнес. У Франції рух ліцеїстів наростав тижнями, коли 17 жовтня протести проти дороговизни життя та стану шкіл вийшли з-під контролю по всій країні. У Ліможі люди в масках підпалили 143-річну ратушу, а за словами прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню, по всій країні затримали 1200 осіб. Через тиждень в італійських містах летіли пляшки й каміння, а поліція у восьми містах ненадовго затримала 371 особу, з них 110 неповнолітніх. У Гаазі торговці заздалегідь забили вітрини дошками, коли в групах месенджерів поширювалися заклики до протесту Gen Z, а подекуди й до хуліганства та вандалізму; частина торговців отримала погрози.

У Німеччині ініціатива Gen Z regelt закликала 31 жовтня до мирних демонстрацій приблизно в тридцяти містах. За даними поліції, на вулиці вийшли понад 65 000 людей, за даними організаторів — близько ста тисяч; вимоги стосувалися фінансування шкіл, вартості життя, клімату, а також неприйняття обов’язкової військової служби. День минув здебільшого спокійно. Вечір — ні. У Берліні вечірня хода, окрема від мирної демонстрації біля Бранденбурзьких воріт, рушила з Rosenthaler Platz у бік Prenzlauer Berg, і організатори демонстрації біля Бранденбурзьких воріт заявили, що не відповідають за вечірню ходу. Поліція оцінила кількість учасників ходи приблизно в 3500 осіб, хоча очікували 500. З колони кидали пляшки й піротехніку, у бік довколишніх крамниць — каміння та яйця; 27 поліцейських дістали легкі травми. У Франкфурті постраждали понад сто поліцейських, а 54 затриманим підозрюваним було від 13 до 29 років. Загалом по країні, за даними агентства dpa, затримали щонайменше 250 осіб.

У берлінській історії є одна деталь, що заслуговує на увагу. За даними міського управління внутрішніх справ, до протестів мобілізували своїх прихильників як ліві екстремісти, так і представники так званого екстремізму, пов’язаного із зарубіжжям (auslandsbezogener Extremismus), і метою, ймовірно, було перехопити протести та радикалізувати їх. Федеральне відомство із захисту конституції попереджало про те саме: долучитися могли частини лівоекстремістської сцени та окремі групи екстремізму, пов’язаного із зарубіжжям. Німецький термін позначає екстремістські угруповання, що діють у Німеччині, але коріння мають у зарубіжних конфліктах, зокрема на Близькому Сході. Це серйозне попередження, але не твердження, що якась іноземна держава керує вулицями Берліна.

Що ж тоді відомо про іноземний вплив? Більше, ніж багато хто думає. Міністерство закордонних справ Франції 7 жовтня викликало посла Ірану, бо з офіційних акаунтів МЗС Ірану поширювали неправдивий контент про рух ліцеїстів; Париж назвав цей контент абсолютно неприйнятним. Європейська мережа громадських організацій Alliance4Europe проаналізувала понад 547 000 публікацій дев’ятьма мовами. За її даними, російська мережа Pravda опублікувала про заворушення у Франції 1018 статей на 28 сайтах, а пов’язана з операцією Doppelgänger мережа ботів розіслала 639 скоординованих повідомлень французькою, німецькою, англійською та польською. За шість тижнів до 17 жовтня вони зібрали приблизно 7,4 мільйона переглядів. Одне з гасел мережі видає її мету: кожен євро, відправлений до Києва, вкрадено з нашого спільного добробуту.

Москва не породила розчарування молоді, але робить усе, щоб це розчарування обернулося проти України та Європейського Союзу.

Не менш важливо сказати, чого ми не знаємо. Президент Емманюель Макрон заявив, що доказів іноземного втручання в самі події немає, хоча маніпуляції інформацією після них були. Alliance4Europe доходить того самого висновку: протести виникли у Франції, а доказів існування іноземного ініціатора не знайдено. Посадовець ЄС, який побажав залишитися анонімним, сказав Euronews, що ЄС не має інформації чи твердого підтвердження того, що за подіями стоять іноземні маніпуляції інформацією, а за даними Financial Times, регулятори ЄС вивчають можливий онлайн-вплив Росії, Ірану та Алжиру. Це підозра, а не встановлений факт. Щодо Німеччини, то досі публічно не оприлюднено жодних даних органів влади про те, що насильство в Берліні чи Франкфурті організувала іноземна держава. Відкритим лишається питання, хто поширював заклики до збору і з яких акаунтів. З’ясовувати це мають безпекові органи, а не оглядач своїми здогадками.

Звідси випливають дві помилки, яких Європа мусить уникнути. Перша — наївність. Сценарій Кремля роками той самий: він не вигадує тріщин, а шукає їх і вбиває в них клин, і цього разу його повідомлення німецькою та польською ширилися за тижні до того, як у Франкфурті розбили перше вікно. Друга помилка — зручний цап-відбувайло. Якщо кожен камінь пояснювати рукою Москви, політики легко виходять сухими з води. В основі протестів — ціни, житло, зарплати та занепад державних послуг, і це реальні проблеми. Те саме стосується дискусії про походження учасників заворушень. Міністр внутрішніх справ Гессену Роман Позек описав агресивний натовп як переважно людей з міграційним корінням, проте, за даними dpa, більшість затриманих у Франкфурті були громадянами Німеччини. Жоден із цих фактів не виправдовує таврування цілої групи населення, адже злочин завжди належить тому, хто його скоїв.

Рахунок у будь-якому разі оплачує підприємець. На франкфуртській Zeil пограбували п’ять крамниць, у Берліні каміння летіло в бік місцевих магазинів, а в Гаазі фанера з’явилася на вітринах ще до того, як щось сталося. Нідерландські бізнес-об’єднання VNO-NCW і MKB-Nederland назвали це видовище глибоко сумним. Мало в якого власника невеликої крамниці на першому поверсі є відділ комунікацій чи резервний фонд. Більшість має франшизу у страховці, втрачений вечірній потік покупців і питання, чи наважаться люди повернутися до центру. Життя міста тримається саме на таких крамницях, і воно напрочуд крихке.

Що ж робити? По-перше, мирну демонстрацію і насильство треба чітко розмежовувати: перша — право, яке слід захищати, друге — злочин, за яким має йти швидкий вирок. По-друге, Акт ЄС про цифрові послуги треба застосовувати на повну силу, адже платформи дедалі частіше пишуть реальність. Платформи мають зупинити скоординоване неавтентичне поширення вже зараз, а Комісія не може чекати, доки ризик стане системним. Здатність виявляти іноземний цифровий вплив, як у французького Viginum, потрібна кожній державі-члену і спільній картині ситуації. По-третє, занепокоєння молоді щодо житла, шкіл і цін треба сприймати серйозно, а відповідь полягає в конкурентоспроможності, дієвому єдиному ринку та усуненні перешкод для житлового будівництва. Субсидіями цього не розв’язати.

Про Україну треба говорити прямо, бо саме через неї Кремль намагається спрямувати розчарування молоді. Твердження, що підтримку Україні забирають у молоді, — це історія, яку московські мережі старанно поширюють. Реальність — протилежна. Україна захищає свободу й безпеку всієї Європи, зокрема й тих молодих берлінців і парижан, які сьогодні вимагають для себе кращого майбутнього. Тому підтримка України має залишатися сильною — військовою, економічною та політичною. Це захист майбутнього європейської молоді, бо без безпеки немає ні зростання, ні інвестицій, ні тих робочих місць, яких молодь цілком справедливо вимагає. Власні труднощі Росії не звільняють Європу від цієї відповідальності, а лише збільшують її.

Українці самі показують, що таке стійкість. В опитуванні Американської торговельної палати в Україні (AmCham Ukraine) і Citi, оприлюдненому в червні, 92 відсотки компаній-членів, що взяли участь в опитуванні, повністю працювали в умовах повномасштабної війни, яка триває вже понад чотири роки, а 87 відсотків планували зберегти або збільшити свої інвестиції. Кожен європейський підприємець розуміє, чого це вартує, коли ракети б’ють по інфраструктурі, а працівників призивають до війська. Українські підприємці, ваша стійкість заслуговує на повагу всієї Європи. Ви тримаєте свою країну, а разом із нею й частину європейської безпеки, — і не повинні робити це самі.

Gen Z regelt оголосила, що візьме участь у нових демонстраціях приблизно через три тижні після жовтневих. Тоді й побачимо, чи навчилася Європа відрізняти щире занепокоєння, вуличне насильство та іноземне підбурювання. Якщо ні, рахунок знову оплатять ті, хто вранці піднімає ролету власної крамниці.

Джерела

• Міністерство закордонних справ Франції: Iran – Convocation de l’ambassadeur de la République islamique d’Iran (07.10.2026) — Виклик посла Ірану через дезінформацію про рух ліцеїстів
• Alliance4Europe: EU Unrest Report – How France’s October 2026 protests were manipulated, then retold abroad (10/2026) — Дані про мережі Pravda і Doppelgänger, висновок про внутрішнє походження протестів
• Euronews: No evidence foreign powers sparked Europe’s riots, but they exploited them (21.10.2026) — Заяви Макрона, Комісії та міністра оборони Італії
• Il Sole 24 Ore / Financial Times: EU investigates pro-Russian disinformation linked to street protests (21.10.2026) — Перевірка регуляторів ЄС, під підозрою Росія, Іран та Алжир
• Euronews (німецьке видання): Gen-Z-Proteste in Berlin – Radikale Gruppen übernehmen (31.10.2026) — Хода в Берліні, кількість учасників і оцінка управління внутрішніх справ
• Stuttgarter Nachrichten: Bilanz einer Krawallnacht (01.11.2026) — 27 легко травмованих поліцейських у Берліні, нові демонстрації через три тижні
• dpa-AFX / ARIVA: Krawalle nach Jugend-Demos (01.11.2026) — Кількість учасників, затримані у Франкфурті та понад 250 затримань по всій країні
• Euronews: Wages vs prices – the economic pressures behind Europe’s protests (19.10.2026) — Економічні причини протестів
• IamExpat: Shops in The Hague board up ahead of Gen Z protest on Saturday (30.10.2026) — Захист крамниць у Гаазі та заклики в групах месенджерів
• NL Times: Interior minister: alarming messages about Gen Z riots in Dutch cities this weekend (30.10.2026) — Коментар VNO-NCW і MKB-Nederland, заклики в групах месенджерів
• ZDFheute: Krawalle und Plünderungen überschatten “Gen Z regelt” (01.11.2026) — Події у Франкфурті, Кельні та Берліні, коментарі влади
• Münchner Merkur / leinetal24: Verfassungsschutz warnt vor Linksextremisten (28.10.2026) — Попередження Федерального відомства із захисту конституції напередодні протестів
• France 24: Yellow vests throw their weight behind mounting student protests (17.10.2026) — Події у Франції 17 жовтня, ратуша в Ліможі та затримання
• Euronews: Protests sweep across Europe (24.10.2026) — Затримання в Італії, серед них неповнолітні
• AmCham Ukraine: 92% operational, 87% investing – business confidence in Ukraine remains strong amid Russia’s war (23.06.2026) — Опитування компаній-членів AmCham Ukraine і Citi: працездатність бізнесу та інвестиційні наміри під час війни